#2957 Прайд
55 героев |  | 22,800 |
|
» Глава: rostyk1509
» Летописец: bmikola1, planokurik, Centurion_XXI, шушмек, Narayan1, SALOMON79, Irena
» Глашатай: bmikola1, planokurik, Centurion_XXI, шушмек, Narayan1, SALOMON79, Frozen13, Irena
» Сайт клана: http://pride-ua.ucoz.ua/
» Протокол
|
"Прайд" то є ігрова родина.
А тому якщо ви в його лавах почувайте себе як вдома.
Лев то страшна тварючка.Коли ви у нього в лапах - значить в нього гарна вечеря. Коли левів цілий прайд то й вечері має бути багато.
Хто на вечерю до левів?
Історія почалася в давні часи, коли магія була набагато сильнішою, ніж зараз і один тогочасний маг міг порухом пальця знищувати армії та руйнувати фортеці. На землі було багато вмілих магів. Кожен з них був могутній і царював у своїй країні.
Їхнім головним завданням було тримати в рівновазі чаші світових терезів. Але жадоба влади засліпила великих чародіїв. Деякі з них вирішили збільшити свою могутність і піти війною на інших, щоб захопити більше влади, більше магічних джерел, стати повелителями всього світу і схилити чашу світової рівноваги на свою користь.
Так почалася епоха магічних війн. Земля натерпілася багатьох руйнувань, знущань. Стихія була послана магами один проти одного. Небачені буревії, смерчі зустрічалися в небесах, вони викорчовували цілі віковічні ліси, знищували прекрасних тварин, бруднили ріки. Землетруси розривали землю на шматки. Цілі народи, добрі і мудрі провалювалися в тріщини, щоб більше ніколи не повернутися. Зрушилася чаша рівноваги. Магічні джерела втратили свою колишню силу, маги стали не ті. Їхня могутність втратилася. Закляття були тільки тінню колишньої міці.
Але це не забрало жаги до влади. Неспроможні самотужки вершити війни маги почали створювати армії. Цілі народи озброювалися і йшли нищити одне одного під егідою жадоби магів. Саме тоді один чаклун, чийого імені тепер ніхто вже не памятає, вирішив створити собі військо, подібного якому ще не бачив світ. Він довго готувався, бо задум його потребував колосальних знань, вмінь і зусиль. І от нарешті одного дня він зібрав докупи величезну левячу родину - Прайд і почав обряд.
Піднялася яскраво-червона хмара. Коли вона розвіялася, левів не було. На їхньому місці стояв загін неперевершених воїнів - їх очі палали жагою до боротьби, вони були прекрасні і граціозні. Мудрість предків світилася у їхніх очах. Страху не знали їхні серця - лише війну, перемогу. Чародій вибрав добрий спосіб досягнення свого. Він отримав непереможне військо. Одна сотня лево-воїнів вартувала цілої армії. Вони пробиралися в саме серце противника і несли жах і смерть. Легенди про них ходили по всьому світі.
Творець їхній став могутній. Багато земель підкорилося йому. Але жадоба влади не мала меж. Дізнався він про місце, де залишилося останнє чисте джерело магічної енергії. Послав туди чаклун левячу сотню. Хоробрі воїни здолали безліч перешкод, але добралися на край світу до гори, на якій було джерело. Але коли вони почали підйом, спрацював останній захист - піднявся магічний смерч. Він розкидав левів по всьому світу, знищив їхню память і заточив в сон на десять тисяч років. В той час маги продовжували воювати.
Час ішов, магів залишалося все менше, слуги їхні ставали все розумнішими і постали нові держави, на чолі яких стояли прості смертні - розумні і гонорові, сміливі і справедливі, але без магічних здібностей. Великі маги стали полководцями, придворними чарівниками, самітниками... Магія все ще була в пошані, але вона перестала керувати світом. Так пройшло десять тисяч років.
Леви піднялися зі своїх сховків, щоб знову ходити по світу. Їм не вдалося загубитися серед людей. Загублені і розрізнені, без минулого, вони були змушені виживати. Вони вижили. І не просто вижили, а здобули свою минулу силу. Правда тепер загону левів не було. Кожен мав своє військо, свій замок. А оскількі всі прокинулися в різних місцях то і армії були різні.
Дехто вдягнув сяючі обладунки і повів в бій легіони латників, лицарів, за помахом їх рук в небо піднімалися грифони та ангели.
Другі пізнали темні мистецтва і створили собі армії самі. За ними йшли полки тих, хто ходив колись по землі, жив, любив, а зараз без страху і радості, без жодних думок поза наказами повелителя, знищували ворогів.
Треті знайшли себе у повітряних замках і безкраїх бібліотеках сходу. Джини і камяні створіння летіли в їхніх арміях, але не в арміях була сила. Поки летючі полки стримували суперника, сам повелитель поливав ворогів блискавками і вогнем.
Деякі відродилися в лісах під пісні ельфів. Під час зоряних прогулянок формували вони свою міць. Найкращі лучники і фехтувальники йшли за ними, самі дерева піднімалися з землі і сунули вперед, заставляючи серця ворогів завмирати.
Дехто попав під землю до таємничого народу темних ельфів. Вони пізнали обійми фурій і катання на ящурах. З-під землі вели вони свої полки темних воїнів, багатоголові гідри і тисячолітні дракони слухалися кожного їхнього слова.
Хтось набирав армії в суворих пустелях, де магія була заборонена під страхом смерті. Тільки велетні огри-маги насилали на своїх союзників жадобу до бою. Полчища пустельних зеленошкірих воїнів, гірських велтенських птахів і могутніх циклопів зібрали під своєю руко варварські полководці.
Інші попали у пекло. За собою вони вели всіх наймогутніших пекельних створінь. Чорти і демони незліченною масою змітали ворогів. багатоголові пси і вогняні жеребці блискавично наносили удари. А в скрутних ситуаціях допомагали самі дияволи.
Часи проходили. Воїни-леви кріпли, замки їхні росли. Зустрічаючись один з одним, вони впізнавали старих товаришів і так відродилася сімя левів - "ПРАЙД". Тепер це був войовничий союз, союз який великими кроками йшов до перемоги.
Кредитна спілка:
|
|
|
