Форумы-->Творчество-->
1|2|3
| Автор | проба пера(по українські) |
|---|
Розділ 3Полювання
Я прокинувся від холоду.В цему бісовому лісу було холодніше в сто разів за гори Хиренеї(де проживали гноми).Я почав судоржно терти ногу в ногу щоб зігрітися,але нічого не вишло.Навіть магія тут була безсила.Клоцнувши зубами від холоду я подумав,а,що якщо ця легенда правдива...
По дорозі в ліс ми зупинялись в таверні.І там розповідали різні дивні історії про це місце.Говорили,що душі грішних людей та інших рас входять в цей ґрунт.Ельфи так припускали тому,що ґрунт тут був блідий,як молоко.Ще говорили про те,що тут холодно від загиблих душ.Та те,що довге перебування може людину звести з глузду.Можливо це була правда бо з приїздом в середині мене щось змінилось.А можливо це був плід свідомості...не помічаючи я відлетів в королівство снів.
На цей раз я пркинувся не від холоду,а від лая Дмитра:
-Підьйом!-верещав він мені під праве вухо.
-Я цілу ніч не спав,згинь нечисто сило!-крикнув я в відповідь та накрив голову подушкою.
-Вставай по доброму,мені вже набрид цей ліс-крикнув він вже під ліве вухо.
-Я радий-поглузував з ньго я встаючи.Я не одягався поскільки спав вдітий через цей бісовий мороз.Натомість я взяв кухель води та вмився.Та принявся до їжі.Трапеза була доволі скудна поскільки тут не було нічого їстівного,а ми берегли харчі.Хоч вранці я трохи посварився адептом,але загалом ми потоваришували.
Дмитрові було 115 років.І він був старше від мене на рік.Лице було без шрамів.Зелені очі,темне волосся.Дмитро був сиротою і він говорив,що сам темний дракон зявився до нього та направив його на цей шлях.Ще в таверні ми побратались кровю та присяглись завжди бути друзями. | Прочитал лишь Розділ 3Полювання
Оошибки в словах присутсвуют,и русизмы. | | які русизмы ві говоріть які помилки шоб я ісправлявся б | | якщо читаєте відписуйтесь і якщо знайдете помилки теж пишіть | Ми весь день їхали в даль лісу.На блідому ґрунті майже нічого не росло.Але все-ж таки переважали хвойні дерева.Я нервувався,страшено нервувався.А,що як я не зможу,що буде якщо мене вб є троль.Відповідь на це питання я до великого жалю знав.
Великий рев пролунав над моїми вухами,це був рев троля.Але самого його не було поруч.В мене по шкірі пробігли мурахи.Господи яких же він розмірів-скрушно думав я.
-Він за он тими пагорбами-Дмитро показав на захід.
-Як умру то поховайте мене на могилі-я згадав знайомий мені вірш.
-Тобі треба більше самовпевності-Пророк поклав мені на плече руку.
-Давай піди відпочинь,я підготовлю зброю-сказав він.
-Давай-ще раз зітхнувши я ліг біля вогнища.І поволі задрімав.
***
Щось було не так.Але,що це було.Одна пустота!Я почувався як на яву але не був в реалності.Я взяв кинджал і кольнув собі палець.Теплий струмок крові побіг по пальці.Біль була доволі реальною.Але це не могла бути реальність!Невже я зїххав з глузду...
-Ні це не так-сказав мені невідомий голос.
-ААА..ЩО..-я з не сподіванки вскрикнув і оголив меч.
-Ти наляканий,ти наляканий,що ти не справишся...це зрозуміло-лунав голос-кожен поводив би себе так...
-Хто ти?!-я не витримував мій глузд вже був на пориві божевілля.
-Я Маласса,та кому ви поклоняїтесь,та яка дала вам шанс на існування,та яка і допомагає вам зараз,та яка Аграїла переродила в Раилага.І не подумай воїн,це не сон-продовжував він.Я був в шоці,стільки інформації і...я зібрався з духом і опанував(хоча це була дуже важко)
-До чого тут Раилаг?-ось цего я і не розумів.
-Я не в праві розголошувати чужі таємниці-Промовила Маласса-хай він тобі сам скаже.
-Добре тоді до чого тут я-я був спантеличений.
-Ти боїшся бути поверженим,але повір в себе і втебе все вийде,просто повір.
-Повірити але цеж...-я не встиг договорити о мене викинуло в мою свідомістью | для Поклонник:
які русизмы ві говоріть які помилки шоб я ісправлявся б
Невже я зїххав з глуздуя не встиг договорити о мене викинуло в мою свідомістью
это не исправляется...только тщательные занятия в школе помогут... | | КЛасна розповідь! Але ретельніше перевіряй, багато граматичних помилок! Хто спішить, той людей смішить)) Отак то) | Я виправив помилки.
Ми весь день їхали в даль лісу.На блідому ґрунті майже нічого не росло.Але все-ж таки переважали хвойні дерева.Я нервувався,страшенно нервувався.А,що як я не зможу,що буде якщо мене вб'є троль.Відповідь на це питання я до великого жалю знав.
Великий рев пролунав над моїми вухами,це був рев троля.Але самого його не було поруч.В мене по шкірі пробігли мурахи.Господи яких же він розмірів-скрушно думав я.
-Він за он тими пагорбами-Дмитро показав на захід.
-Як умру то поховайте мене на могилі-я згадав знайомий мені вірш.
-Тобі треба більше самовпевності-Пророк поклав мені на плече руку.
-Давай піди відпочинь,я підготовлю зброю-сказав він.
-Давай-ще раз зітхнувши я ліг біля вогнища.І поволі задрімав.
***
Щось було не так.Але,що це було.Одна пустота!Я почувався як на яву?але не був в реалності.Я взяв кинджал і кольнув собі палець.Теплий струмок крові побіг по пальці.Біль була доволі реальною.Але це не могла бути реальність!Невже я з'їхав з глузду...
-Ні це не так-сказав мені невідомий голос.
-ААА..ЩО..!-я з не сподіванки вскрикнув і оголив меч.
-Ти наляканий,ти наляканий,що ти не впораєшся...це зрозуміло-лунав голос-кожен поводив би себе так...
-Хто ти?!-я не витримував мій глузд вже був на пориві божевілля.
-Я Маласса,та кому ви поклоняїтесь,та яка дала вам шанс на існування,та яка і допомагає вам зараз,та яка Аграїла переродила в Раилага.І не подумай воїн,це не сон-продовжувала вона.Я був в шоці,стільки інформації і...я зібрався з духом і опанував себе(хоча це була дуже важко)
-До чого тут Раилаг?-ось цего я і не розумів.
-Я не в праві розголошувати чужі таємниці-Промовила Маласса-хай він тобі сам скаже.
-Добре тоді до чого тут я-я був спантеличений.
-Ти боїшся бути поверженим,але повір в себе і втебе все вийде,просто повір.
-Повірити але цеж...-я не встиг договорити о мене викинуло в мою свідомість. | | бо мене викинуло в мою свідомість | | тема закрыта by Поклонник (2008-12-18 20:53:36) |
|---|
1|2|3К списку тем
|
