Форумы-->Кланы-->
<<|<|17|18|19|20|21|22|23|24|25|26|27|>|>>
| Автор | №170 Армия анархистов империи[боевой клан] |
|---|
Вас у цьому світі ніхто не розуміє,
Ніхто вас не розрадить, ніхто не обігріє...
Від вашої присутності всі завжди насторожі,
Тому що ви інакші, тому що ви несхожі.
Коли ви по вулиці просто ідете –
Нічого не ламаєте, нікуди не плюєте –
Все одно людська привітність не на вашому боці,
Тому чекайте халепи на кожному кроці.
Статечні дядьки, що напхані смальцем,
Над вами сміються і тикають пальцем.
А їхні дружини – товсті гіпопотами –
Закидають вас недобрими словами.
Божі кульбабки – старенькі бабусі –
Від вашого вигляду, як завжди, не в дусі.
Прибиті та розлючені життєвими помилками,
Тому вони вас просто називають покидьками!
А ось іще такі неприємні моменти –
Людина у формі перевіряє документи.
Виверне кишені, пориється у торбі,
А іноді ще й вріже – по нирках, не по морді.
Та найбільше проблем із тими лобуряками,
В яких нема різниці між пиками та сраками.
Так що я розумію – проблем у вас багато,
Але я прийшов до вас, щоб влаштувати вам свято...
Та коли б ви всі разом зібрались на вечірці,
У великій хаті чи в малесенькій квартирці,
Музику б зробили максимально гучно –
Всім би стало весело, всім би стало зручно!
Я також міг би разом з вами гарно забавлятися,
Я міг би пострибати, я міг би поштовхатися,
Я міг би влаштувати вам справжній цирк на дроті!...
Але, пробачайте, я тут – на роботі! | Натискаю кнопку, пересмикую замок,
У страшний коридор роблю свій перший крок.
Моє вухо чуйне, моє око гостре –
Мене там чекають безжалісні монстри.
Ось із-за рогу вискакують двоє –
Я їх не лякаюсь, я готовий до бою.
Однакові рухи, однакові рила!
На мене ідуть ці бридкі гамадрили.
Вдвох на одного? До цього я звик!
У мене в руках є важкий дробовик.
Підходьте, малята, вперед по одному!
Чи ти помолилася на ніч, Дездемона?
Бенг! Бенг! Два постріли в серце!...
Бенг! Бенг! Два постріли в рило!...
Бенг! Бенг! І нікого немає –
Один вже сконав, інший – конає...
Ми справжні тигри, ми справжні тигри –
Ми круто граємо в комп’ютерні ігри!
Заляпаний кров’ю рухаюсь далі.
Цурупалки плоті на мені, як медалі.
Знаходжу патрони, покращую зброю –
І ось я вже знову готовий до бою!
Готовий в темряві блукати,
Готовий секрети шукати,
Готовий ризикувати,
Готовий стріляти, готовий вбивати...
А береженого бог береже,
Мене береже – я зберігся уже.
Триває життя, триває дозвілля,
Лишилось докласти останнє зусилля.
Влітаю в кімнату, тут монстрів багато –
Стрімко назад і кидаю гранату!
Усіх ворогів у секторі знищив,
Тому я переходжу на рівень вище.
Ми справжні тигри, ми справжні тигри –
Ми круто граємо в комп’ютерні ігри!
Та в певний момент не витримують нерви,
Нервам потрібна технічна перерва.
Я видихаюсь, я змучуюсь грати...
Хапаю до рук найкрутішу гармату
І спересердя гачу на всі боки,
Всюди лишаючи ями глибокі.
Я – руйнівник! Я – смертельна машина!...
А так, у житті, я звичайний хлопчина...
Ми справжні тигри, ми справжні тигри –
Ми круто граємо в комп’ютерні ігри! | Немає хліба - співай!
Немає хати - ходи, гуляй!
Голий, голодний, але свободний!
Душа по Смерті попаде в Рай.
Не маєш мови – мовчи!
Потратив гонор – сиди, дрочи!
Лихо Тобі! Не чуєш Кохання – спи,
Побачиш солодкі сни.
Хто хоче жити, тіка.
Тече поволі людей ріка.
А Ти, бродяго, Богові дякуй,
Що твоя доля не така.
Що не такий як усі,
Не робиш як твій сусід.
Як важаєш, не мовчиш, нe ховаєшся, не спиш,
Не чуєш правди, - кричиш!
Тобі закону нема,
Твоя країна Тобі – тюрма.
Не убий, не кради, а як украв, - не попади:
Мораль, з дитинства Тобі знайома.
Немає хліба – співай!
Немає каси, - ходи, гуляй!
Голий, голодний, за те – свободний,
Душа по Смерті попаде в Рай! | | меня возьмёте? | Сам я один над річкою стою,
Що каже хвиля мені, не розберу.
Не плач, серце, що буде, хай буде.
Лем на тому боці мене молодого ніхто не пізнає!
Хвиля велика довбанку хита,
Весло занурив у прожиті літа,
Зпересердя біса в поміч позвав,
Лем на тому боці мене молодого хто си покохає!
Скільки не вчили, розуму нема,
Був би не п’яний, не втопив би весло.
Несе річка, плаче за мнов тюрма,
Лем на тому боці мене молодого ніхто не піймає! | | кто еще желает вступить в наши ряды? | Най майбутнє залишається в тумані,
А минуле не вигадується нині.
Та здається мені, все на світі знає
Та пташина, що кувала на калині.
Я за нею би пішов, а потім вона за мнов
На твій голос, що співає:шіді-ріді...
Не навчило мене радіо брехати,
Рідна школа - не любити Батьківщину.
Щоб на світі Божий задум відгадати
Став я часто забивати косячину.
І далеко був зайшов, а там правди не найшов
На твій голос, що співає: шіді-ріді...
Не успію покохати кожну жінку,
То вже щасливий заручений з одною.
Не питай мене користі, суспільство,
Бо відкажу тобі за Сковородою:
Світ ловив мене, ловив, не піймав і не купив
На твій голос, що співає: шіді-ріді... | Мене єфрейтор вчив,
Щоб лиха не робив,
Не грав у літрбол,
Не слухав рок-н-рол,
Дівчат не ображав,
Постійно пам’ятав,
Що в кожному сидить
Паскудний паразіт
Я майже не палю
Тютюн та коноплю
По клубах не ходжу,
Бо їх ненавиджу,
Лягаю на тахту
Послухати U2
Бо в кожному сидить
Паскудний паразіт
А в пізню пору паразіта кусок
Мене штовха зробити перший ковток,
А потім в закладах нічних закладує,
Багато п’є,
Фужери б’є
У казіно майно пробухує моє | | желающие вступить оставляйте свои коменты в этой теме, или обращайтесь в личную почту ко мне | Повний місяць, наче фара
Понад шляхом запалав.
І знов двигун за небокраєм
Загарчав!
І понеслося по дорозі щось страшне
Повний газ! Аж реве!
Він спокій міста розірве!
Цей байкер без голови!
Наче вершник у Майн Ріда
На людей наводить жах!
І кінь залізний
У міцних його руках.
У фараонів знов проблеми кожну ніч,
Кожну ніч, ледь живі!
Ти спробуй байкера злови!
Байкера без голови!
Кажуть люди, що спочатку
Був хлопчина хоч куди.
Потім все повидувало від постійної їзди.
Безголовий чорний байкер людям спати не дає!
Деж кінець злої гри!
Його побачите і ви,
Байкера без голови! | | страница клана https://www.heroeswm.ru/clan_info.php?id=170 | На руках червоні кайданів рубці,
А поза спиною хлопці-молодці.
Каторга минула, гинуть всі пани,
Уставай зі мною, годі сидіти.
Швидше з-під застріхи зброю витягай,
Буде, буде вільним степовий наш край.
Німця-австіяка тягнем до гілля,
Пана й комісара садим на паля.
Гей, гуляє полем курява по степам,
Під прапором чорним суне отаман.
З обрію до обрію воленька без меж,
Гей, нас не впіймаєш, не візьмеш.
Діточок та жінку в хаті залиши,
Вороних летючих з плуга розпряжи.
Та стрічки на груди, в бричку — кулемет,
За селянську долю рушимо вперед.
Як на Перекопі білих порубав,
Зради більшовицької жертвою упав,
Як понад Дунаєм перейшов кордон,
Цвинтар у Парижі — отамана сон. | Солдат шел по улице домой
И увидел этих ребят.
Кто ваша мама, ребята? -
Спросил у ребят солдат.
Мама - Анархия,
Папа - стакан портвейна.
Все они в кожаных куртках,
Все небольшого роста,
Хотел солдат пройти мимо,
Но это было не просто.
Мама - Анархия,
Папа - стакан портвейна.
Довольно веселую шутку
Сыграли с солдатом ребята:
Раскрасили красным и синим,
Заставляли ругаться матом.
Мама - Анархия,
Папа - стакан портвейна. | П'ятий у сім'ї, прізвисько Махно.
Не дає заснути, мій турбує сон.
Хитрий як лиса, скільки душ згубив?
Мало не вмивався кров'ю ворогів.
Більшовик - дурак, - я в лице сміюсь,
На чотири сторони Богу не молюсь.
Знаєш, двадцять ран в тілі не болять,
Лиш болить тринадцята, що в серці у мене.
Від більшовиків золото сховав,
Нищим еміґрантом у Франції вмирав.
Воля або смерть, мать-анархія,
Чорний колір прапору - то моя земля!
У "Гуляй Полi" подешевiло життя
Вбивати легше, нiж боятися смертi
Воїн один, боялись його наче Сатани!
Зрада червоних, розбите вiйсько,
Дворова змiя показує хвiст,
Латинськi букви, арабськi цифри
Могили номер - шicть-шicть-вiсiм-шicть!
На чотири сторони Богу не молюсь! | | здесь творческий вечер, а меня не пригласили... | для baby_tonight:
да ладно, какой творческий вечер?... просто балуюсь) | АНАРХИЯ — что это такое?
Анархизм — это политическая философия и образ жизни. Анархизм исходит из того, что в системе, основанной на государственной власти и эксплуатации, люди не могут нормально жить и развиваться. Мы должны и можем изменить свою собственную жизнь, установив контроль над ней, избавив себя от политических вождей, которым выгодна наша пассивность, от хозяев, которые наживаются на нашем труде, от идеологических систем, которые отделяют нас от наших братьев и сестер и делают нас бессильными. Анархисты осознают, что государство не объединяет человеческое общество, а наоборот, разрушает его, разделяет людей на нации и классы, мешает людям совместными усилиями добиваться целей, которые они ставят себе самостоятельно, управлять своей жизнью. Государство источник насилия и войн, его главная задача — не заботиться об интересах его жителей, а защищать власть, собственность и интересы "хозяев жизни", удерживая людей в повиновении. | | )) лекция? подожди, я за тетрадкой сбегаю! ... я побаловаться зашла, а тут так все серьезно;) | | все я готова! можно начинать! я записываю! | Почему большинство отождествляет анархию с хаосом и разрухой?
В смысле порицания и ненависти употреблялось слово "анархисты" во время Великой Французской Революции. Когда в 1792 г. в Париже взяла верх революционная коммуна, выбранная всем парижским народом для низвержения короля и для совершения народной революции, и по всей Франции взяли верх революционеры из народа, и когда эти революционеры стали требовать от своего парламента (Конвента) уничтожения крепостных пpaв без выкупа, налога на богатых, ограничения права владения землей и т. д., тогда имущие классы и их защитники в Конвенте, называвшиеся тогда Жирондистами, стали называть революционеров, выставлявших эти требования — "анархистами", врагами порядка, смутьянами, цель которых — хаос и неурядица. И они стали требовать немедленного ареста и казни всех этих анархистов, не желавших признать права собственности и установленного правительства.
Нужно сказать, однако, что во время французской революции кличка "анархисты" прилагалась безразлично ко всем тем, кто стремился уничтожить старый порядок и старые феодальные отношения революционным путем. Не только к тем немногим революционерам, которые действительно отрицали необходимость сильной государственной власти, и не признавали частной собственности, но и к тем, которые, подобно Робеспьеру и Сен-Жюсту, были сторонниками могучей централизованной власти, но хотели помочь народу совершить революцию против богатых. Всех, стоявших тогда на стороне народа и действительно совершавших ломку старого общества революционным путём и требовавших равенства, как основу свободы, называли тогда "анархистами", чтобы представить их врагами всякого порядка и всякого мирного развития общества. Так складывалось в девятнадцатом веке понятие „анархиста» и только в середине столетия, в сороковых годах, Прудон дерзко поднял эту кличку и выставил учение об анархии — учение о безвластии — как освободительное, революционное учение, имеющее великое будущее. В том же положительном и революционном смысле название "анархисты" было принято и в Международном Союзе Рабочих (Интернационале) и тогда же были разработаны основы и принципы безгосударственного вольного коммунизма. Со словом "анархия" произошло, таким образом, то, что происходит очень часто с кличками партий. Кличку дают враги. "Нищие", "голоштанники" или "санкюлоты" были сперва кличками, имевшими целью унизить эту партию в глазах общества. А потом кличка становилась именем, которое с гордостью удерживала за собою партия. Так же произошло и со словом "анархия". Люди порядка употребляли его с целью вызвать неприязнь против народных революционеров. В этом отрицательном смысле употребляли его в 1793 г., а также и первые историки французской революции, писавшие об истории революции с буржуазной точки зрения. Но когда роль, сыгранная этими революционерами, стала выясняться и сделалось очевидным, что уничтожение даже такого зла, как крепостные обязательства, продолжало бы существовать и после революции, если бы те, кого тогда называли «анархистами», не совершили по всей Франции насильственного уничтожения этих прав, и не заставили бы Конвент узаконить это уничтожение, тогда слово «анархист» стали употреблять уже в другом смысле... |
<<|<|17|18|19|20|21|22|23|24|25|26|27|>|>>К списку тем
|
