Форумы-->Кланы-->
<<|<|334|335|336|337|338|339|340|341|342|343|344|>|>>
| Автор | #1317 Запорожская Сечь |
|---|
| СИЛА и ЧЕСТЬ!!! | | Слава Украине!!! | | Всем привет) | | ап | | к Новому Году готовы. | | СЛАВА УКРАИНЕ!!!ГЕРОЯМ СЛАВА!!! | ПРивет
Умови прийому до клану:
1. Мати чисте, сильне та свободолюбиве козацьке серце, в чоловічих або жіночих грудях!
2. Мати 8 рівень.
3. Заповнити анкету для вступу.
4. Сплатити у казну 5000 золотих.
5. Прийняти присягу.
6. Зареєструватись на сайті клану (під ігровим ім'ям).
7. Персонаж повинен бути основним (мультам вхід заборонено) | | Артем Ти вообше слухаєш членів совета БК?! АУ!!! Почисти наші ряди - це ж наша репутація! | это твое мнение, а не всего совета БК!
для принятия решений, надо вынести вопрос на форуме нашего сайта, обсудить все за и против, проголосовать, а потом уже выполнять! | | Нужно собраться! | | Блин людей по пол года нету онлайн, а ти починаєш треба скликати совет! На**я?! ти Глава чи хто! Взяв і удалив... | Умови прийому до клану:
1. Мати чисте, сильне та свободолюбиве козацьке серце, в чоловічих або жіночих грудях!
2. Мати 8 рівень. ( останні 11 чоловік якраз вписуються )
3. Заповнити анкету для вступу.
4. Сплатити у казну 5000 золотих.
5. Прийняти присягу.
6. Зареєструватись на сайті клану (під ігровим ім'ям).
7. Персонаж повинен бути основним (мультам вхід заборонено) | Всім привіт.
Костя правий. Почисти наші ряди. Ну навіщо нам, наприклад: 5 8 9 10 15 18 20 в Січі? З козла молока більше чим користі з них)
Нужно собраться! так давайте сьогодні в 8 в кланчаті? | Запоріжжя, запорізький край вважаються колискою гідного подиву явища XV - XVII ст. в Європі - зародження, процвітання і загибелі козацтва, що увійшло в історію під назвою "Запорозького". Саме тут пролягав незримий кордон із войовничим татаро-монгольським ханством.
Із часом на Запорожжі, враховуючи постійне неспокійне оточення, почали виникати козацькі фортеці - Січі. За переказами, першу з них князь Дмитро Вишневецький побудував у 1550 році на острові Мала Хортиця, що розташований у руслі Старого Дніпра. Січ являла собою укріплення, усередині якого стояли церква, господарські будівлі і житлові приміщення - курені. На Січі постійно проживало не так багато козаків: сімейні оселялися на хуторах і в містечках, але у випадку небезпеки протягом кількох днів на службу збиралося величезне військо, рівних якому не було в Європі.
Історики налічують вісім Січей: Томаківську, Базавлуцьку, Микитинську, Чортомлицьку, Кам'янську, Олешківську, Нову і Задунайську. В різні часи вони розташовувалися в різних місцях України і проіснували майже два з половиною століття. Остання - Задунайська Січ розпалася в 1823 році.
Неприборкана вольниця, козацтво в політичну і військову силу українського народу почало перетворюватись у другій половині XVI століття, досягши свого розквіту за часів славних отаманів Петра Сагайдачного та Івана Сірка.
Історія козацтва - це постійні війни: з турецьким султаном, кримським ханом, шляхетською Польщею. Вміння козаків воювати вражало Європу, і багато хто з монархів не відмовлявся від послуг запорожців, у тому числі й російські царі.
Козаки ніколи не знали панщини, кріпацтва, були вільними людьми, єдиним обов'язком яких вважався захист кордонів держави.
Козак вважається давнім запозиченням з тюркських мов, у яких воно означало «вільна, незалежна людина, шукач пригод, мандрівник». Хоча з турецького воно перекладається як "розбійник". Козаки люди вели кочовий і військовий спосіб життя, здобували собі засоби до існування за допомогою війни і підсобних промислів (полювання, рибальства, пізніше торгівлі та землеробства). Вони брали участь у військових походах, входили до складу військових загонів, охорони заможних людей, служили у військах різних держав.
Головною метою нашого клану є об’єднання заради відродження козацтва, пропаганда козацької ідей та традицій.
Боронити рідний край - наш святий обов’язок.
Пам’ятаймо, що тільки в єдності сила!
Якщо ти козацького роду, якщо Дух предків пульсує в твоїх жилах, якщо ти сильний духом, то приєднуйся до товариства Запорозьких козаків!(це головний меседж, можна використовувати як лозунг чи заклик!) | Запоріжжя, запорізький край вважаються колискою гідного подиву явища XV - XVII ст. в Європі - зародження, процвітання і загибелі козацтва, що увійшло в історію під назвою "Запорозького". Саме тут пролягав незримий кордон із войовничим татаро-монгольським ханством.
Із часом на Запорожжі, враховуючи постійне неспокійне оточення, почали виникати козацькі фортеці - Січі. За переказами, першу з них князь Дмитро Вишневецький побудував у 1550 році на острові Мала Хортиця, що розташований у руслі Старого Дніпра. Січ являла собою укріплення, усередині якого стояли церква, господарські будівлі і житлові приміщення - курені. На Січі постійно проживало не так багато козаків: сімейні оселялися на хуторах і в містечках, але у випадку небезпеки протягом кількох днів на службу збиралося величезне військо, рівних якому не було в Європі.
Історики налічують вісім Січей: Томаківську, Базавлуцьку, Микитинську, Чортомлицьку, Кам'янську, Олешківську, Нову і Задунайську. В різні часи вони розташовувалися в різних місцях України і проіснували майже два з половиною століття. Остання - Задунайська Січ розпалася в 1823 році.
Неприборкана вольниця, козацтво в політичну і військову силу українського народу почало перетворюватись у другій половині XVI століття, досягши свого розквіту за часів славних отаманів Петра Сагайдачного та Івана Сірка.
Історія козацтва - це постійні війни: з турецьким султаном, кримським ханом, шляхетською Польщею. Вміння козаків воювати вражало Європу, і багато хто з монархів не відмовлявся від послуг запорожців, у тому числі й російські царі.
Козаки ніколи не знали панщини, кріпацтва, були вільними людьми, єдиним обов'язком яких вважався захист кордонів держави.
Козак вважається давнім запозиченням з тюркських мов, у яких воно означало «вільна, незалежна людина, шукач пригод, мандрівник». Хоча з турецького воно перекладається як "розбійник". Козаки люди вели кочовий і військовий спосіб життя, здобували собі засоби до існування за допомогою війни і підсобних промислів (полювання, рибальства, пізніше торгівлі та землеробства). Вони брали участь у військових походах, входили до складу військових загонів, охорони заможних людей, служили у військах різних держав.
Головною метою нашого клану є об’єднання заради відродження козацтва, пропаганда козацької ідей та традицій.
Боронити рідний край - наш святий обов’язок.
Пам’ятаймо, що тільки в єдності сила!
Якщо ти козацького роду, якщо Дух предків пульсує в твоїх жилах, якщо ти сильний духом, то приєднуйся до товариства Запорозьких козаків!(це головний меседж, можна використовувати як лозунг чи заклик!) | Запоріжжя, запорізький край вважаються колискою гідного подиву явища XV - XVII ст. в Європі - зародження, процвітання і загибелі козацтва, що увійшло в історію під назвою "Запорозького". Саме тут пролягав незримий кордон із войовничим татаро-монгольським ханством.
Із часом на Запорожжі, враховуючи постійне неспокійне оточення, почали виникати козацькі фортеці - Січі. За переказами, першу з них князь Дмитро Вишневецький побудував у 1550 році на острові Мала Хортиця, що розташований у руслі Старого Дніпра. Січ являла собою укріплення, усередині якого стояли церква, господарські будівлі і житлові приміщення - курені. На Січі постійно проживало не так багато козаків: сімейні оселялися на хуторах і в містечках, але у випадку небезпеки протягом кількох днів на службу збиралося величезне військо, рівних якому не було в Європі.
Історики налічують вісім Січей: Томаківську, Базавлуцьку, Микитинську, Чортомлицьку, Кам'янську, Олешківську, Нову і Задунайську. В різні часи вони розташовувалися в різних місцях України і проіснували майже два з половиною століття. Остання - Задунайська Січ розпалася в 1823 році.
Неприборкана вольниця, козацтво в політичну і військову силу українського народу почало перетворюватись у другій половині XVI століття, досягши свого розквіту за часів славних отаманів Петра Сагайдачного та Івана Сірка.
Історія козацтва - це постійні війни: з турецьким султаном, кримським ханом, шляхетською Польщею. Вміння козаків воювати вражало Європу, і багато хто з монархів не відмовлявся від послуг запорожців, у тому числі й російські царі.
Козаки ніколи не знали панщини, кріпацтва, були вільними людьми, єдиним обов'язком яких вважався захист кордонів держави.
Козак вважається давнім запозиченням з тюркських мов, у яких воно означало «вільна, незалежна людина, шукач пригод, мандрівник». Хоча з турецького воно перекладається як "розбійник". Козаки люди вели кочовий і військовий спосіб життя, здобували собі засоби до існування за допомогою війни і підсобних промислів (полювання, рибальства, пізніше торгівлі та землеробства). Вони брали участь у військових походах, входили до складу військових загонів, охорони заможних людей, служили у військах різних держав.
Головною метою нашого клану є об’єднання заради відродження козацтва, пропаганда козацької ідей та традицій.
Боронити рідний край - наш святий обов’язок.
Пам’ятаймо, що тільки в єдності сила!
Якщо ти козацького роду, якщо Дух предків пульсує в твоїх жилах, якщо ти сильний духом, то приєднуйся до товариства Запорозьких козаків!(це головний меседж, можна використовувати як лозунг чи заклик!) | Запоріжжя, запорізький край вважаються колискою гідного подиву явища XV - XVII ст. в Європі - зародження, процвітання і загибелі козацтва, що увійшло в історію під назвою "Запорозького". Саме тут пролягав незримий кордон із войовничим татаро-монгольським ханством.
Із часом на Запорожжі, враховуючи постійне неспокійне оточення, почали виникати козацькі фортеці - Січі. За переказами, першу з них князь Дмитро Вишневецький побудував у 1550 році на острові Мала Хортиця, що розташований у руслі Старого Дніпра. Січ являла собою укріплення, усередині якого стояли церква, господарські будівлі і житлові приміщення - курені. На Січі постійно проживало не так багато козаків: сімейні оселялися на хуторах і в містечках, але у випадку небезпеки протягом кількох днів на службу збиралося величезне військо, рівних якому не було в Європі.
Історики налічують вісім Січей: Томаківську, Базавлуцьку, Микитинську, Чортомлицьку, Кам'янську, Олешківську, Нову і Задунайську. В різні часи вони розташовувалися в різних місцях України і проіснували майже два з половиною століття. Остання - Задунайська Січ розпалася в 1823 році.
Неприборкана вольниця, козацтво в політичну і військову силу українського народу почало перетворюватись у другій половині XVI століття, досягши свого розквіту за часів славних отаманів Петра Сагайдачного та Івана Сірка.
Історія козацтва - це постійні війни: з турецьким султаном, кримським ханом, шляхетською Польщею. Вміння козаків воювати вражало Європу, і багато хто з монархів не відмовлявся від послуг запорожців, у тому числі й російські царі.
Козаки ніколи не знали панщини, кріпацтва, були вільними людьми, єдиним обов'язком яких вважався захист кордонів держави.
Козак вважається давнім запозиченням з тюркських мов, у яких воно означало «вільна, незалежна людина, шукач пригод, мандрівник». Хоча з турецького воно перекладається як "розбійник". Козаки люди вели кочовий і військовий спосіб життя, здобували собі засоби до існування за допомогою війни і підсобних промислів (полювання, рибальства, пізніше торгівлі та землеробства). Вони брали участь у військових походах, входили до складу військових загонів, охорони заможних людей, служили у військах різних держав.
Головною метою нашого клану є об’єднання заради відродження козацтва, пропаганда козацької ідей та традицій.
Боронити рідний край - наш святий обов’язок.
Пам’ятаймо, що тільки в єдності сила!
Якщо ти козацького роду, якщо Дух предків пульсує в твоїх жилах, якщо ти сильний духом, то приєднуйся до товариства Запорозьких козаків!(це головний меседж, можна використовувати як лозунг чи заклик!) | Запоріжжя, запорізький край вважаються колискою гідного подиву явища XV - XVII ст. в Європі - зародження, процвітання і загибелі козацтва, що увійшло в історію під назвою "Запорозького". Саме тут пролягав незримий кордон із войовничим татаро-монгольським ханством.
Із часом на Запорожжі, враховуючи постійне неспокійне оточення, почали виникати козацькі фортеці - Січі. За переказами, першу з них князь Дмитро Вишневецький побудував у 1550 році на острові Мала Хортиця, що розташований у руслі Старого Дніпра. Січ являла собою укріплення, усередині якого стояли церква, господарські будівлі і житлові приміщення - курені. На Січі постійно проживало не так багато козаків: сімейні оселялися на хуторах і в містечках, але у випадку небезпеки протягом кількох днів на службу збиралося величезне військо, рівних якому не було в Європі.
Історики налічують вісім Січей: Томаківську, Базавлуцьку, Микитинську, Чортомлицьку, Кам'янську, Олешківську, Нову і Задунайську. В різні часи вони розташовувалися в різних місцях України і проіснували майже два з половиною століття. Остання - Задунайська Січ розпалася в 1823 році.
Неприборкана вольниця, козацтво в політичну і військову силу українського народу почало перетворюватись у другій половині XVI століття, досягши свого розквіту за часів славних отаманів Петра Сагайдачного та Івана Сірка.
Історія козацтва - це постійні війни: з турецьким султаном, кримським ханом, шляхетською Польщею. Вміння козаків воювати вражало Європу, і багато хто з монархів не відмовлявся від послуг запорожців, у тому числі й російські царі.
Козаки ніколи не знали панщини, кріпацтва, були вільними людьми, єдиним обов'язком яких вважався захист кордонів держави.
Козак вважається давнім запозиченням з тюркських мов, у яких воно означало «вільна, незалежна людина, шукач пригод, мандрівник». Хоча з турецького воно перекладається як "розбійник". Козаки люди вели кочовий і військовий спосіб життя, здобували собі засоби до існування за допомогою війни і підсобних промислів (полювання, рибальства, пізніше торгівлі та землеробства). Вони брали участь у військових походах, входили до складу військових загонів, охорони заможних людей, служили у військах різних держав.
Головною метою нашого клану є об’єднання заради відродження козацтва, пропаганда козацької ідей та традицій.
Боронити рідний край - наш святий обов’язок.
Пам’ятаймо, що тільки в єдності сила!
Якщо ти козацького роду, якщо Дух предків пульсує в твоїх жилах, якщо ти сильний духом, то приєднуйся до товариства Запорозьких козаків!(це головний меседж, можна використовувати як лозунг чи заклик!) | Запоріжжя, запорізький край вважаються колискою гідного подиву явища XV - XVII ст. в Європі - зародження, процвітання і загибелі козацтва, що увійшло в історію під назвою "Запорозького". Саме тут пролягав незримий кордон із войовничим татаро-монгольським ханством.
Із часом на Запорожжі, враховуючи постійне неспокійне оточення, почали виникати козацькі фортеці - Січі. За переказами, першу з них князь Дмитро Вишневецький побудував у 1550 році на острові Мала Хортиця, що розташований у руслі Старого Дніпра. Січ являла собою укріплення, усередині якого стояли церква, господарські будівлі і житлові приміщення - курені. На Січі постійно проживало не так багато козаків: сімейні оселялися на хуторах і в містечках, але у випадку небезпеки протягом кількох днів на службу збиралося величезне військо, рівних якому не було в Європі.
Історики налічують вісім Січей: Томаківську, Базавлуцьку, Микитинську, Чортомлицьку, Кам'янську, Олешківську, Нову і Задунайську. В різні часи вони розташовувалися в різних місцях України і проіснували майже два з половиною століття. Остання - Задунайська Січ розпалася в 1823 році.
Неприборкана вольниця, козацтво в політичну і військову силу українського народу почало перетворюватись у другій половині XVI століття, досягши свого розквіту за часів славних отаманів Петра Сагайдачного та Івана Сірка.
Історія козацтва - це постійні війни: з турецьким султаном, кримським ханом, шляхетською Польщею. Вміння козаків воювати вражало Європу, і багато хто з монархів не відмовлявся від послуг запорожців, у тому числі й російські царі.
Козаки ніколи не знали панщини, кріпацтва, були вільними людьми, єдиним обов'язком яких вважався захист кордонів держави.
Козак вважається давнім запозиченням з тюркських мов, у яких воно означало «вільна, незалежна людина, шукач пригод, мандрівник». Хоча з турецького воно перекладається як "розбійник". Козаки люди вели кочовий і військовий спосіб життя, здобували собі засоби до існування за допомогою війни і підсобних промислів (полювання, рибальства, пізніше торгівлі та землеробства). Вони брали участь у військових походах, входили до складу військових загонів, охорони заможних людей, служили у військах різних держав.
Головною метою нашого клану є об’єднання заради відродження козацтва, пропаганда козацької ідей та традицій.
Боронити рідний край - наш святий обов’язок.
Пам’ятаймо, що тільки в єдності сила!
Якщо ти козацького роду, якщо Дух предків пульсує в твоїх жилах, якщо ти сильний духом, то приєднуйся до товариства Запорозьких козаків!(це головний меседж, можна використовувати як лозунг чи заклик!) | Запоріжжя, запорізький край вважаються колискою гідного подиву явища XV - XVII ст. в Європі - зародження, процвітання і загибелі козацтва, що увійшло в історію під назвою "Запорозького". Саме тут пролягав незримий кордон із войовничим татаро-монгольським ханством.
Із часом на Запорожжі, враховуючи постійне неспокійне оточення, почали виникати козацькі фортеці - Січі. За переказами, першу з них князь Дмитро Вишневецький побудував у 1550 році на острові Мала Хортиця, що розташований у руслі Старого Дніпра. Січ являла собою укріплення, усередині якого стояли церква, господарські будівлі і житлові приміщення - курені. На Січі постійно проживало не так багато козаків: сімейні оселялися на хуторах і в містечках, але у випадку небезпеки протягом кількох днів на службу збиралося величезне військо, рівних якому не було в Європі.
Історики налічують вісім Січей: Томаківську, Базавлуцьку, Микитинську, Чортомлицьку, Кам'янську, Олешківську, Нову і Задунайську. В різні часи вони розташовувалися в різних місцях України і проіснували майже два з половиною століття. Остання - Задунайська Січ розпалася в 1823 році.
Неприборкана вольниця, козацтво в політичну і військову силу українського народу почало перетворюватись у другій половині XVI століття, досягши свого розквіту за часів славних отаманів Петра Сагайдачного та Івана Сірка.
Історія козацтва - це постійні війни: з турецьким султаном, кримським ханом, шляхетською Польщею. Вміння козаків воювати вражало Європу, і багато хто з монархів не відмовлявся від послуг запорожців, у тому числі й російські царі.
Козаки ніколи не знали панщини, кріпацтва, були вільними людьми, єдиним обов'язком яких вважався захист кордонів держави.
Козак вважається давнім запозиченням з тюркських мов, у яких воно означало «вільна, незалежна людина, шукач пригод, мандрівник». Хоча з турецького воно перекладається як "розбійник". Козаки люди вели кочовий і військовий спосіб життя, здобували собі засоби до існування за допомогою війни і підсобних промислів (полювання, рибальства, пізніше торгівлі та землеробства). Вони брали участь у військових походах, входили до складу військових загонів, охорони заможних людей, служили у військах різних держав.
Головною метою нашого клану є об’єднання заради відродження козацтва, пропаганда козацької ідей та традицій.
Боронити рідний край - наш святий обов’язок.
Пам’ятаймо, що тільки в єдності сила!
Якщо ти козацького роду, якщо Дух предків пульсує в твоїх жилах, якщо ти сильний духом, то приєднуйся до товариства Запорозьких козаків!(це головний меседж, можна використовувати як лозунг чи заклик!) |
Тема давно не обновлялась и считается устаревшей для дальнейшего обсуждения.
<<|<|334|335|336|337|338|339|340|341|342|343|344|>|>>К списку тем
|
