_88___________88___________88_ За честь і гідність України,
_8888_________88_________8888_ За волю, правду і добро
_88_88________88________88_88_ Вони боролись щохвилини,
_88__88_______88_______88__88_ Їх кров лилася як вино!
_88__888______88______888__88_
_88___88______88______88___88_ Всіх ворогів вони долали,
_88___888_____88_____888___88_ Всі землі наші зберегли,
_88____88_____88_____88____88_ Завжди від лиха захищали
_88____88_____88_____88____88_ І гордо прапор наш несли!
_88____88_____88_____88____88_
_88____88____8888____88____88_ Сини Твоєї Батьківщини,
_88___888____8888____888___88_ В них сила духу непоборна!
_88__88_____888888_____88__88_ Козацтво - слава України,
_888888_____88__88_____888888_ Це гордість наша всенародна!
_88__888888888__888888888__88_
_88______88__8888__88______88_
_88______88___88___88______88_
_8888888888888888888888888888_
_________888__88__888_________
__________888_88_888__________
____________888888____________
______________88______________
10-09-08 13:33: Клан "Запорожская Сечь" основан героем Роббертинно
23-12-09 12:43: Клан объявлен боевым.
Боевой клан #1317 Запорожская Сечь https://www.heroeswm.ru/clan_info.php?id=1317
Стоимость вступления всего 5000 золота, налогов нет до 11 уровня!
«Страшные вояки были», — рассказывали о запорожцах современники. При этом отмечали такую их черту, как готовность любой ценой добиться победы, стремление во что бы то ни стало принудить врага к бегству. Поэтому в «ломовой» схватке запорожцы все усилия направляли на то, чтобы перебить у неприятеля обозных лошадей, тем самым прекратить им путь к отступлению…
В рукопашном бою, исход которого решали удаль, натиск, ловкость, запорожцы были всегда на высоте. Исход «ломовой» схватки часто определяло умелое обращение казаков с различным оружием. И боевым молоткам — «келепам» (чеканам), и «резвым» саблям, и тяжелым секирам, и острым кинжалам находилась в рукопашном бою работа. «За косы руками, а в бока и ребра кулаками». Приходилось и ими действовать, «ломая» и «кроша» врага. В кровавой свалке трудно бывало различить своих от чужих. Поэтому казаки выкрикивали время от времени условный боевой клич…
Я, милістю Бога Всемогутнього, вільний козак, визнаю справедливість Закону Бога Живого та Звичаю Козацького, без винятків приймаю минуле та майбутнє, єдину Святу канонічну Православну Віру та Звичай Козацтва Запорозького з ласки шановного товариства Війська Запорозького, та з власного бажання вливаюсь до єдиного тіла Запорозького Козацтва і закликаю Святу Троїцю - Отця і Сина і Святого Духа у свідки моїм словам про те що я: Присягаю перед Богом нашим Всевишнім, Матір'ю Божою і її Покровом, святим Георгієм Побідоносцем і Архангелом Михаїлом, ім'ям моїх кровних батьків і матерів, святою землею нашою Україною і людом рідним, що буду стояти на смерть за Віру нашу Православну, захищаючи від чужинців і засланців, поконні вільності народу мого рідного, дідівські вічові порядки, звичаї і обрядності до скончини.
Присягаю, що буду слугувати, скільки матиму силу і вміння, Святій Церкві, моєму людові, радіти і чинити для нього лише все найсправедливіше і не допускати й помислів, не лише в себе, а й у інших козаків,противних в усьому сказаному!
Коли ж я волею чи у неволі порушу цю присягу, нехай мене не прийме свята земля, хай проклятим буду і родом, і людом без прощення навіки!
Не прийми, Господи, моїх щирих слів за зухвалість перед лицем Твоїм, зміцни мене в дусі моєму і правицею правди Своєї підтримай мене у діяннях моїх на здійснення цих слів. На все ж нехай буде не моя, але Твоя воля, бо Твоє є царство і сила, і слава на віки вічні.
Амінь.