Об игре
Новости
Войти
Регистрация
Рейтинг
Форум
13:39
3711
 online
Требуется авторизация
Вы не авторизованы
   Форумы-->Кланы-->
<<|<|56|57|58|59|60|61|62|63|64|65|66|>|>>

Автор#1317 Запорожская Сечь
Вступайте в наш клан!!!
некоторые обычаи и одежду:

* бритьё голов
* ношение:
o шаровар
o широких цветных поясов,
o сафьяновых с острыми носками сапог
o высоких остроконечных шапок
o суконных, восточного покроя, кафтанов
ВСТУП:::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::

1. Мати чисте та сильне козацьке серце, в чоловічих або жіночих грудях!
2. Мати 5 рівень.
3. Сплатити у казну 5000 золотих, половина з яких іде на розвиток Січі.
4. Прийняти присягу.
5. Зареєструватись на сайті клану.
6. Персонаж повинен бути основним (мультам вхід заборонено).
7 налог в клане 300 умножен бу в неделю
Вас вітає в своїх лавах вільне товариство Запорізьке.
Дякуємо, що долучилися до загальної справи й погодилися боронити рідний край, вольницю козацьку – матір Січ!
На Січі ви здобудете не тільки неоціненний досвід військового мистецтва, а й основи братерства з іншими свободолюбивими козаками. Адже козацтво має об’єднувати спільна мета — розбудова національної держави, яку тримають чотири кити: духовність, культура, історичні та господарські надбання
ІВАН СІРКО У ПОЛОНІ БАГАТОВЕКТОРНОСТІ .

«СПРАВНИЙ І ЩАСЛИВИЙ ВОЖДЬ». ІВАН СІРКО У ПОЛОНІ БАГАТОВЕКТОРНОСТІ Життя цієї людини оповите легендами. Іван Дмитрович Сірко (близько 1610 — 1680), славетний кошовий отаман Запорозької Січі уособлював, мабуть, як ніхто з когорти визначних українських полководців XVII століття, лицарську вдачу. Військовий і політичний український діяч, який 12 разів (!) з 1659 року до серпня 1680 року, тобто до самої смерті, обирався січовиками кошовим, цілком справедливо вважався найуспішнішим оборонцем православної віри. Найбільших лаврів він здобув у боротьбі з турками і кримськими татарами. Прискіпливо підрахував кількість перемог Сірка (за жодної поразки їх набралося 55!) визначний дослідник Запорозької Січі Дмитро Яворницький.
Вступайте в наш клан!!!
ПРИСЯГА ЗАПОРОЖЦЯ:::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::

Я, милістю Бога Всемогутнього, вільний козак, визнаю справедливість Закону Бога Живого та Звичаю Козацького, без винятків приймаю минуле та майбутнє, єдину Святу канонічну Православну Віру та Звичай Козацтва Запорозького з ласки шановного товариства Війська Запорозького, та з власного бажання вливаюсь до єдиного тіла Запорозького Козацтва і закликаю Святу Троїцю - Отця і Сина і Святого Духа у свідки моїм словам про те що я: Присягаю перед Богом нашим Всевишнім, Матір'ю Божою і її Покровом, святим Георгієм Побідоносцем і Архангелом Михаїлом, ім'ям моїх кровних батьків і матерів, святою землею нашою Україною і людом рідним, що буду стояти на смерть за Віру нашу Православну, захищаючи від чужинців і засланців, поконні вільності народу мого рідного, дідівські вічові порядки, звичаї і обрядності до скончини.
Присягаю, що буду слугувати, скільки матиму силу і вміння, Святій Церкві, моєму людові, радіти і чинити для нього лише все найсправедливіше і не допускати й помислів, не лише в себе, а й у інших козаків,противних в усьому сказаному!
Коли ж я волею чи у неволі порушу цю присягу, нехай мене не прийме свята земля, хай проклятим буду і родом, і людом без прощення навіки!
Не прийми, Господи, моїх щирих слів за зухвалість перед лицем Твоїм, зміцни мене в дусі моєму і правицею правди Своєї підтримай мене у діяннях моїх на здійснення цих слів. На все ж нехай буде не моя, але Твоя воля, бо Твоє є царство і сила, і слава на віки вічні.
Красота и добро, дисциплина и воля -
Наш казачий Союз крепче старых клинков.
Будем сами решать нашей Родины долю
Это право и долг верных ей казаков!
Я, милістю Бога Всемогутнього, вільний козак, визнаю справедливість Закону Бога Живого та Звичаю Козацького, без винятків приймаю минуле та майбутнє, єдину Святу канонічну Православну Віру та Звичай Козацтва Запорозького з ласки шановного товариства Війська Запорозького, та з власного бажання вливаюсь до єдиного тіла Запорозького Козацтва і закликаю Святу Троїцю - Отця і Сина і Святого Духа у свідки моїм словам про те що я: Присягаю перед Богом нашим Всевишнім, Матір'ю Божою і її Покровом, святим Георгієм Побідоносцем і Архангелом Михаїлом, ім'ям моїх кровних батьків і матерів, святою землею нашою Україною і людом рідним, що буду стояти на смерть за Віру нашу Православну, захищаючи від чужинців і засланців, поконні вільності народу мого рідного, дідівські вічові порядки, звичаї і обрядності до скончини.
Присягаю, що буду слугувати, скільки матиму силу і вміння, Святій Церкві, моєму людові, радіти і чинити для нього лише все найсправедливіше і не допускати й помислів, не лише в себе, а й у інших козаків,противних в усьому сказаному!
Коли ж я волею чи у неволі порушу цю присягу, нехай мене не прийме свята земля, хай проклятим буду і родом, і людом без прощення навіки!
Не прийми, Господи, моїх щирих слів за зухвалість перед лицем Твоїм, зміцни мене в дусі моєму і правицею правди Своєї підтримай мене у діяннях моїх на здійснення цих слів. На все ж нехай буде не моя, але Твоя воля, бо Твоє є царство і сила, і слава на віки вічні.
Амінь.
Вступайте в наш клан!!!
+
[Игрок забанен смотрителем Некто_К_Аннабис до 2010-02-21 05:35:45 // не несущее смысла сообщение]
Вступ: НЕМНОГО ИСТОРИИ

Українське козацтво зародилось і розвинулось як результат особливих умов життя українського народу в степовій Україні. Спершу за Дніпрові пороги спрямовувалася хвиля уходників - сезонник здобичників, окремі з яких оселялися в степу з метою його господарського освоєння. До лав козацтва вступала й українська шляхта, ідо втрачала свої маєтності. Значна частина закріпачених українських селян і міщан утікала в малозаселені прикордонні райони й поповнювала козацькі вольності.
Виталя пиши больше, я по твоим постам своим детям про казаков рассказываю))
Запоріжжя, запорізький край вважаються колискою гідного подиву явища XV - XVII ст. в Європі - зародження, процвітання і загибелі козацтва, що увійшло в історію під назвою "Запорозького".

Спеціалісти досі не зійшлися на єдиній думці, звідки виникло слово "козак", хоча ще в старовинних билинах так називали руського богатиря Іллю Муромця. Козаки - це вільні люди. Вони йшли від панів, від утисків у дикі степи Наддніпрянщини, збираючись у ватаги за дніпровськими порогами. Звідси і пішла назва - запорожці.
На той час південні й східні окраїни України обжиті майже не були. Тут пролягав незримий кордон із войовничим татаро-монгольським ханством. Козаки - чи хотіли вони того, чи ні - змушені були ставати воїнами, захисниками окраїнних земель, займаючись одночасно мисливством, рибальством, хліборобством.

Із часом на Запорожжі, враховуючи постійне неспокійне оточення, почали виникати козацькі фортеці - Січі. За переказами, першу з них князь Дмитро Вишневецький побудував у 1550 році на острові Мала Хортиця, що розташований у руслі Старого Дніпра. Січ являла собою укріплення, усередині якого стояли церква, господарські будівлі і житлові приміщення - курені.
Історики налічують вісім Січей: Томаківську, Базавлуцьку, Микитинську, Чортомлицьку, Кам'янську, Олешківську, Нову і Задунайську. В різні часи вони розташовувалися в різних місцях України і проіснували майже два з половиною століття. Остання - Задунайська Січ розпалася в 1823 році.

Неприборкана вольниця, козацтво в політичну і військову силу українського народу почало перетворюватись у другій половині XVI століття, досягши свого розквіту за часів славних отаманів Петра Сагайдачного та Івана Сірка.

Історія козацтва - це постійні війни: з турецьким султаном, кримським ханом, шляхетською Польщею. Вміння козаків воювати вражало Європу, і багато хто з монархів не відмовлявся від послуг запорожців, у тому числі й російські царі
На Січі постійно проживало не так багато козаків: сімейні оселялися на хуторах і в містечках, але у випадку небезпеки протягом кількох днів на службу збиралося величезне військо, рівних якому не було в Європі.

Козаки ніколи не знали панщини, кріпацтва, були вільними людьми, єдиним обов'язком яких вважався захист південних кордонів. Потреба в них для імперії відпала, коли Росія вийшла до берегів Чорного моря і "гніздо самовілля", як називала запорозьке козацтво імператриця Катерина II, за її наказом, наприкінці травня 1775 року було зруйновано.
Січ - мати, а Великий Луг - батько.
Вступайте в наш клан!!!
смерть_твоя - ТАК ДЕРЖАТЬ
Тема давно не обновлялась и считается устаревшей для дальнейшего обсуждения.

<<|<|56|57|58|59|60|61|62|63|64|65|66|>|>>
К списку тем
2007-2025, онлайн игры HeroesWM