*14
Запорожская епархия совместно с казачьими организациями готовится к проведению церковных торжеств в честь Покрова Пресвятой Богородицы и Дня освобождения города Запорожья от немецко-фашистских захватчиков.
«Церковный праздник Покрова Пресвятой Богородицы издревле особо чтится украинским казачеством, и задача нашего Синодального Отдела по делам пастырского окормления казачества способствовать, чтобы казачество осознало всю духовную сущность этого церковного праздника, и придать православный характер собственно казачьим праздничным мероприятиям, которые традиционно казаки проводят в этот день. Такой пример взаимодействия Церкви и казачества мы могли наблюдать в России на торжествах, посвященных празднованию дня Донской иконы Божией Матери и Дня российского казачества в московском Донском монастыре. Знаменательно, что для Запорожья праздник Покрова Пресвятой Богородицы совпадает с Днем освобождения города от немецко-фашистских захватчиков, и мы обязаны показать современному поколению духовное значение чествования нашими предками, запорожскими казаками, Покрова Пресвятой Владычицы, которая не оставила наш край своим заступничеством и в годы Великой Отечественной войны», - сформулировал цель праздничных мероприятий Преосвященный Иосиф.
для козаків свято Покрови було найбільшим і найзначущим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. На Запоріжжі в козаків була церква святої Покрови.
Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву - Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні вiдзначається ще й як день українського козацтва.
В сиву-сиву давнину
Козаки йшли на війну,
Бо на рідну Україну
Сунулися без упину
Ляхи, турки та татари,
Москалі та яничари.
Щоб палить сади і хати,
Щоб людей в неволю гнати.
Козаки скликають раду :
- Не буде ворогу пощади !
Вірні коні рвуться в битву,
Крешуть іскри з-під копита.
За чарівний спів дівочий,
За спокійні дні та ночі –
Шаблі весело дзвенять,
Вражі голови летять.
І на морі, і в степах
Наганяли вони страх,
Бо найкращі вояки –
Запорозькі козаки !
І не буде переводу
Українському народу
Доки із глибин сторіч
Долина козацький клич.
Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли пановати.
Пановали, добували
І славу, і волю;
Минулося — осталися
Могили на полі.
Високії ті могили,
Де лягло спочити
Козацькеє біле тіло,
В китайку повите.
Високії ті могили
Чорніють, як гори,
Та про волю нишком в полі
З вітрами говорять.
Свідок слави дідівщини
З вітром розмовляє,
А внук косу несе в росу,
За ними співає.
(с)Іван Підкова.
Привіт козацтво! ) Вдалого дня!
Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли пановати.
Пановали, добували
І славу, і волю;
Минулося — осталися
Могили на полі.
Високії ті могили,
Де лягло спочити
Козацькеє біле тіло,
В китайку повите.
Високії ті могили
Чорніють, як гори,
Та про волю нишком в полі
З вітрами говорять.
Свідок слави дідівщини
З вітром розмовляє,
А внук косу несе в росу,
За ними співає.
(с)Іван Підкова.
Привіт козацтво! ) Вдалого дня!
Прості люди називали характерників чаклунами, галдовниками, а попи вважали, що в них «вселився біс». Створюючи свою систему бойового вишколу, козаки-характерники були продовжувачами справи волхвів. Крім того, українці мали можливість ознайомитись і з бойовими мистецтвами інших народів, адже серед запорожців були представники 20 націй
Тема давно не обновлялась и считается устаревшей для дальнейшего обсуждения.