Форумы-->Кланы-->
<<|<|727|728|729|730|731|732|733|734|735|736|737|>|>>
| Автор | #1317 Запорожская Сечь |
|---|
для olgamarta:
привіт! ) нормуль) | для olgamarta:
Привет! Настроение боевое, работа кипит)))
А ты как поживаешь? | для olgamarta:
Привет, сестрёнка.
Настроение? Что это? -)) | Таємниця козацького імені.
Величезна кількість сучасних українських прізвищ кувалась у горнилі Запорозької Січі. Саме тут вперше виникла потреба офіційної реєстрації великого числа козаків на Запорозькій Січі. Де появлялось безліч втікачів з усієї України. В ті часи існував звичай надавати їм нові прізвища, щоб втікачів не могли розшукати їх власники. Та й козацтво з Гетьманщини, які перебували на Січі на цей час, змінювали свої прізвища на прізвиська. У козацьких реєстрах, складених після Зборівської угоди 1649 року, прізвищеві назви на (енко), наприклад, Голопупенко, Дубогризенко, Петренко, Василенко, Короцюпенко мають абсолютну кількісну перевагу над всіма іншими. Наприклад, у реєстрі Київського полку 1650 року найменування прізвищ на (енко) становлять 60% від усього складу прізвищевих назв. | для Nervo:
Дорогой, ты где уже потерял настроение? | Незнаю.
Пофиг кароче, найдеться))) | для Nervo:
пиво будешь? Ё | для ASKOLD:
Буду, буду, буду!!! | для Nervo:
о! ) яке пан бажає,- світле, темне? Ё | | А мне пожалуй водки сразу, а то чего обманывать себя пивом((( | для olgamarta:
та нє! ) пиво то є пиво! | для olgamarta:
Все так серьезно - водки сразу? -)) | | Пивом душу не обманешь!!! | для olgamarta:
Точно, но с утра водкой заряжаться - как-то жжестко))) | | привіт0 бачу ви тут з самого рання вже очі заливаєте?) ой не гарно так) | | Ну а что делать если меня с самаго утра неадекватной назвали??? | для olgamarta:
кто посмел? | В продовження теми козацького імені.
«Музика епохи» козацтва.
Якщо вам доводилося зустрічатися з людиною на прізвище Нагнибіда чи Перебийніс, або ж ви самі носій такого прізвища, знайте – ваші пращури були козаками. Саме такі колоритні прізвища з гумористичним відтінком кувалися в горнилі Запорозької Січі. Тут вперше виникла потреба офіційної реєстрації великого числа козаків. За звичаями Запорозької Січі новоприбулий до війська повинен був прибрати нове прізвисько, під яким його записували до козацьких реєстрів. Під час процедури вибору нового наймення січове товариство мало слушну нагоду повною мірою виявити свою схильність до жарту й дотепу. Ритуал прийняття до війська новоприбулого козака описує Дмитро Яворницький у праці «Історія запорозьких козаків»: «Прийнятий до лав запорозьких козаків насамперед записувався в один із 38 січових куренів, у той чи інший з них, залежно від власного вибору, й тут же, при записі в курінь, міняв своє власне прізвище на якесь нове прізвисько, котре дуже часто характеризувало його з зовнішнього чи внутрішнього боку; цю зміну прізвища робили для того, щоб приховати минуле новоприйнятих у Січ. Часто на запит російського чи польського уряду, чи нема в Січі якогось Іванова чи Войновича, запорозький Кіш відповідав, що таких осіб на Січі немає, а є Задерихвіст чи Загубиколесо, котрі вступили до лав козаків приблизно в той час, про який запитують московські чи польські люди. Змінивши ім’я й приписавшись до куреня, новачок приходив у той курінь, і курінний отаман у присутності козаків відводив йому місце завдовжки три аршини й завширшки два, кажучи при цьому: «От тобі й домовина! А як умреш, то зробим ще коротшу». | | 13:11, 9596 online | Підготовка козаків (вишкіл).
Постійна боротьба з зовнішніми ворогами вимагала у запорожців особливу увагу приділяти військовій підготовці та освіті майбутніх козаків. Для цього було створено цілу систему військового вишколу, яку за вимогливістю прирівнювали до спартанської.
Крім дорослих, які безперервно приходили на Січ, туди потрапляло чимало хлопчаків; одних приводили батьки, щоб навчити їх військового мистецтва; інших козаки підбирали на війні й усиновляли; третіх, особливо круглих сиріт, брали замість дітей; четвертих, найчастіше небожів або синівців, тобто племінників, випрошували у батьків; п'ятих заманювали до себе гостинцями й ласкою.
Як свідчить Дмитро Яворницький, на Січ потрапляли малолітки з різних кінців України, Литви, Білорусі, Польщі, Молдови, аби здобути освіту й опанувати військову справу. Козацька молодь розвивала свої природні задатки, вдосконалювала тіло й душу в іграх, танцях, хороводах, різних видах змагань і боротьби. Справжнім козаком міг стати тільки той, хто добре засвоїв січові правила і військову науку Вишкіл проходили в школах або на службі у старшого козака, будучи три роки джурою (слугою). Джури обов'язково вчилися у січових школах.
Закінчувалось навчання молодих козаків у школі джур. Джура в українських козаків насамперед вірний слуга, зброєносець, молода людина, що опановує військову професію на прикладі пана-учителя, козака. Це було аналогом зброєносця при європейському лицарстві. Джура доглядав коня та зброю свого учителя, ходив з ним у походи.
Пройшовши таку школу, отримавши добру характеристику наставника молодик приймався товариством у запорозьке братство. Починалися суворі військові будні. |
Тема давно не обновлялась и считается устаревшей для дальнейшего обсуждения.
<<|<|727|728|729|730|731|732|733|734|735|736|737|>|>>К списку тем
|
