З давніх-давен, так повелося…
Сутужно жити довелося…
Й на тернах рідної країни,
Зросло козацтво України.
Як промінь ясний з поміж неба,
В захисниках була потреба,
І тут з’явився він – козак,
Сталевих шабель він мастак.
Він вільним був, із духом сильним,
Був мужнім, хвацьким та кмітливим,
Народ в обіду не давав,
Невпинно ворогів вбивав.
За святу землю, матір, Бога,
Була йому одна дорога.
За покликом людської долі,
Щоб зберегти безцінну волю.
Немало пройдених шляхів,
Лягло й немало ворогів,
Та лиш КОЗАК стоїть й понині,
На нашій славній Україні.
З давніх-давен, так повелося…
Сутужно жити довелося…
Й на тернах рідної країни,
Зросло козацтво України.
Як промінь ясний з поміж неба,
В захисниках була потреба,
І тут з’явився він – козак,
Сталевих шабель він мастак.
Він вільним був, із духом сильним,
Був мужнім, хвацьким та кмітливим,
Народ в обіду не давав,
Невпинно ворогів вбивав.
За святу землю, матір, Бога,
Була йому одна дорога.
За покликом людської долі,
Щоб зберегти безцінну волю.
Немало пройдених шляхів,
Лягло й немало ворогів,
Та лиш КОЗАК стоїть й понині,
На нашій славній Україні.
Кто там скачет - ой, лихой! -
Рано на заре?
Это сотник молодой
На гнедом коне.
Удаль молодецкая,
Аж из под копыт
Жеребца холеного
Пыль столбом летит.
Парни эти бравые
Наши казаки.
Не страшны Родине нашей
С ними все враги.
Ох, лампасы яркие,
Шашки наголо.
А гуляют казаки,
Так всем хутором.
Песни залихватские,
Ну-ка, запевай!
Да за Украину чарочку
Смелее наливай.
Булава – це влади знак,
Що втрима в руках не всяк.
До тієї булави
Треба, друже, голови!
В кошового булава
Рік всього в руках була.
А тоді на Раді він
Звіт тримав з усіх сторін:
Що зробити встиг за рік
Цей шановний січовик.