Форумы-->Творчество-->
1|2|3
| Автор | Бувало й так... |
|---|
До льоху темного Івана завели
Скрутили руки й ноги мотузками.
Вістей батькам подати не дали.
Дізнаються зрання разом з сільськими кріпаками.
І хоч закони в королівстві ніби й діють
дарма що ніби шляхтич, хоч і бідний.
не того роду був наш бідолаха.
тут православні ледве животіють.
Настала ніч, темнота розверзлася.
Немає ж тиші, панство розгулялось.
Маєток щось святкує, шляхта обпилася.
і апогеєм празника смерть Йвана намічалась.
Та ось хтось кличе пошепки з віконця
То зі сльозами на очах зове Орися.
Іванку де ти зорі мої й сонце.
Чи є ти тут? Коханий обізвися.
Ой, леле, як знайщла мене ти тута.
Мене ж бо Лейба обкрутив дурного.
насипав в пійло бісову отруту.
до тями досі не прийду від нього.
Біжи Орисю в селище сусіднє
проїздом реєстрове там козацтво.
Благай отамана спасти життя негідне
Скажи до смерті буду вірний його братству. | | Дуже чудово! | | Браво!! :)) | Повільно час тягнувся у чеканні.
Заснути не дали думки й побите тіло.
Спливла! Скінчилась ніч життя остання,
На горизонті сонце зажевріло.
Зігнали кріпаків мурафських до майдану.
Батьків не видно, не вважали за потрібне звати.
І дочекавшись помаху руки від пана,
Вели Івана в зашморг лаштувати.
Із острахом оглянувши торівку -
Стару дорогу, що два селища єднала.
Чекав на козаків, на поміч, на спасіння.
Надія потихеньку помирала.
До селища галопом прямували
з десяток вершників, не ті кого він так чекає.
Драгуни королівські гарцювали.
УСЕ!!! Стара з косою руки простягає.
Та пан звелів військових почекати,
Похизуватися порядком захотів мерзенний.
І ну десятникові зразу вихвалятись.
Він заколот згасив у зародку страшенний.
Старший драгун на Йвана гнівно глянув:
Цо то є ваш розбійник-гайдамака?
цо цей кріпак в Мурафі наробив? Цо він таке утнув,
що шибениця є на лобуряку?
Із натовпу сміливо крикнув хтось:
Який кріпак? Він шляхтич є бідовий.
То панові під хвіст попало щось.
Подав наклеп жидок наш гоноровий. | йоли-йоли..
поперло | Цо то за бунт, де єден гайдамак?
Мурафський пан у відповідь вікрив був рота.
Драгун вусатий не зважав продовжив так:
Судить шляхетство то чия є квота?
Іван прозрів, вояка вмить життя вертає.
А пан Тишкевич зовсім розгубився.
Один із вершників з коня злізає,
Розрізав пута арештанту, пан же розлютився:
Це так тепер в нас судять розбишак?
Усіх до короля тягнути будем?
То в нас тут всіх поріжуть так,
про землі і права свої забудем.
Пся крев у нас тут геть розперезалась,
А ти його від зашморгу рятуєш.
- Корони землі, так мені здавалось?
чи може пан Тишкевич проти Короля бунтуєш?
Так відповів йому драгун,
взлетіла шабля з піхов.
Замовк наш пан стиснувши зуби.
Бо вирішив не кликать злеє лихо.
Якщо щось маєш проти,пане,
звертайся до Потоцьких з клопотанням.
Та раджу не робити тих дурниць,
Навряд позбутися маєтку є бажання.
На коней сіли, рушили з Мурафи.
Робили то швиденько і без зайвих рухів.
Тишкевича від люті шляк вже майже трафив
І до роботи люд свій кріпосний погнав щодуху. | Пройшли роки, історія минула
та суть житя не розуміє людство.
Народність ця завжди була жива,
не бачити того є звичайнісіньке паскудство. | положа руку на сердце, и, если откинуть излишний дух национализма, могу сказать одно:
"мне нравится" :) | | Националист из меня аховй. Я просто люблю свою родную страну. | | а я пельмени люблю (( конфликт интересов налицо | | А чем одно мешает другому?) | | Ты доложен любить варэныкы :Р | | Ну если национализм проявляется только в любви к вареникам то да я националист ) |
1|2|3К списку тем
|
