Форумы-->Творчество-->
1|2|3|4
| Автор | Литконкурс от клана #2195 On-Line Черкассы стартовал... |
|---|
Для Гошарда
Восхищена!Стоя аплодирую!Браво!Так за душу цепляет! | Супер-вірш. Не оцінювати. В деяких словах наголоси стоять неправильно, тому наголоси в таких словач я буду виділяти великими буквами.
Снігом білим замело вулиці в Черкасах,
Усі люди поховались, лиш авта на трасах.
Та мене цей білий сніг зовсім не лякає,
Бо сиджу собі в будинку і в "Герої" граю.
Наче блискавка швидка, фурія побігла,
І добігла вона до
ворожОго лігва.
Та поскільки сніг іде і хуга на вулиці,
То по привам некровим вона промахнулася.
Бо той сніг запорошив фурійочці очі
І удар її по привам вийшов геть неточним.
Та вже мчать попід дерева міноси-фанатики.
Ті дерева, як тополі у нас на Хрещатику.
Добігають до грифона - піворла, півлева,
І лягають свіжим трупом під оті дерева.
ЯщерЫв наїздники ув атаку мчать,
А чайки розбещені над Дніпром кричать.
Довго ми змагалися, хто вправніший з нас,
Битва получилася, просто супер-клас.
А після змагання
я подумав так:
ГВд й Черкаси? Схожі? Мо' то знак? | для Солоха:
Спасибо огромное) | Шарада. попытка №2
Хочу чтоб вы, герои, отгадали слово
Загадка у меня для вас уже готова!
Скажите мне вид эпоса, рассказа
В нём описания и выложен анализ
Но букву первую убейте сразу
В ней нет нужды, не требует показа
Все что останется, я поместила бы в начале
Туда ж добавьте виртуозов неба, что летали
Вернее как их горделиво величали
А вот и все...
Ну что вы отгадали? | | Света, умница - восхищен... | | Не знаю, надо ли отгадывать, но это Черкасы)) | | Жаль только, что ас пишется с одной "с")) | для Игориус:
Взаимно!))
для Vertolet:
Ага неувязочка вышла и не скажешь что отгадка на украинском ведь писала то на русском)) | для Гошарада:
Есть древнеримская монета асс) | | Для Vertolet: Привет глазастому! | | Чего застыли?)) Замерзли? | | Что-то не спешат наши прославленные Герои поддержать такой замечательный конкурс.Не стесняйтесь!Пробуйте свои силы!У Вас все получиться! | Опрокинулось солнце
На пыльную степь,
Пережжённые травы
Упрямо торчат.
Исторический сон
До конца не воспет,
Не зазубрены шашки
Безусых ребят.
Хлопцы, где же вы были
И видели что?
Над рекой расстилается
Серая мгла.
Нажимает на нас
Вековечное зло,
Шлёт послание нам
И темнит берега.
Так давай же в седло,
И в сплошной полосе
Мы пойдём на врага
Через дикую степь.
Закрывает рассвет
С пылью смешанный мрак,
И размаха, и славы
Там хватит для всех... | для Квендиэль
сильно... | только мне чем-то наши степи напоминает)) южные))
кст в строчке Так давай же в седло, "же" с ритма сбивает, оно вообще здесь должно быть? спрашиваю мнения и совета более опытных сочинителей | Ну, пусть вместо "давай же" будет "давайте"
Лучше?))) | | XD я 3 раза читала "давайте же" и спотыкалась)) ВЫВОД: хватит торчать в инете) | О_о
я имел в виду "Так давайте в седло..." | | Скоро финиш... | На парі сиджу. Лиш порожні розмови...
А за вікном сонце, мороз, день чудовий.
Сніжок відбиває сонячні промені,
Та люди чомусь ходять незадоволені.
Всі кажуть, що лупить мороз просто жах,
Як холодно вам, то сидіть по хатах.
На вулицю хочу. Якби-то піти
На ринок до нас. Хочу я принести
Додому сальця, а до сала хлібину.
Насипав борщу, з'їв. І вже за хвилину
Помчав знов надвір. Десь туди, світ за очі.
Скрипить під ногами сніг, а я хочу
Пройтися по вулицях рідного міста,
Вдихнути повітря, збагачене киснем,
І трошки азотом, і ще трошки смогом.
Та це вже історія інша. Прожогом
Метнутись до берега батька-Дніпра,
Рибалок багато - гаряча пора
Для рибної ловлі. В обидва кінці
На березі в банках блищать окунці.
Постояв хвилину, спитав що з уловом,
Кивнув головою,- "Прощайте", - і знову
Почимчикував на Хрещатик. Каштани
Мене обступили. Навкруги черкащани.
Усі поспішають, біжать в своїх справах.
Закохані пари у парку на лавах
Цілуються. Пестять, в обіймах стискають
Дівчат юнаки. Відпочивають
І мами, і татка, синочки і донечки...
Мене ж зачекалось моє рідне сонечко !!!
Я плюнув на все, що зробити хотів,
На крилах кохання в маршрутку влетів.
Як вийшов з маршрутки, в будинок зайшов,
Від бігу кипить у моїх жилах кров.
Ніколи так швидко додому не біг,
Я гнався, скажений немов носоріг.
В квартиру ввійшов. Тихо зняв з себе куртку,
Секунду по тім нашвидку помив руки.
Ввійшов до кімнати, на руки підняв
Ії. І довго в вуста цілував.
Ми ніжились довго, дивились кіно.
А миттю потому - вже міцно спимо. |
1|2|3|4К списку тем
|
