Форумы-->Творчество-->
<<|<|22|23|24|25|26|27|28|29|30|31|32
| Автор | Мафия №142. Вторжение. Игра. |
|---|
для InnerFire:
Мне не кажется, я на 100% знаю кто это. И если этим ходом он не сядет то в очередной раз феерично приведет свою команду к победе. | для Плач осени:
я тебе больше скажу, я могу отдать победу ЛЮБОЙ из оставшихся команд ибо я ВС | для InnerFire:
Да ты крут че :D
Эта инфа не для ВС, а для мирного города и мафа
Такой жирный намек нельзя не понять. | для Плач осени:
тебе казалось что лавандос мирка, я вобще об этом | для InnerFire:
А я не об этом
А про левандоса я вообще с тебя ору
Я в резах объявлен как маф и за кого то заступаюсь говоря что он мирка... Какая реакция должна последовать? | смотри 3 варинта
1 защита шогота от посадки=его победа, потомучто сядет маф
2 защита мирки от кила, док лечит себя, садитса шогот потом садитса маф
3 пропустить ход, шогот садитса , и даже если маф промажет прикрыть его от посадки следующим ходом
все гениально просто | для Плач осени:
такто я решил его садить еще вчера после резов, и заметь не прогадал | не прогадал
Да ты тут и не можешь не прогадать ибо не выиграешь и не проиграешь
Я хочу хоть какое то подобие интриги сделать
А ты играешься в вершителя судеб... | | почему играюсь?, "Азм есьм царь" | Азм есьм царь
Да-да, вы о мне тут вспоминали? | | http://s58.radikal.ru/i161/0912/66/47ca7ba46331.jpg | | А я - Принцесса Пасифика! | http://s58.radikal.ru/i161/0912/66/47ca7ba46331.jpg
"Как двое смертных в царей игрались". Фотограф - Принц Великий ЙОГ-СОТОТ 1675445 не^-452 год от рождества Азатотха. | че никто не хочет подкупить ВС?, все такие жадные(
фу на вас... | "Как двое смертных в царей игрались". Фотограф - Принц Великий ЙОГ-СОТОТ 1675445 не^-452 год от рождества Азатотха.
:D | "крыши домов дрожат под тяжестю дней,
небесный пастух, пасет облака" | | [Сообщение удалено смотрителем пломбирчик // ] | | Меня зашаманили | для BRIZ-ing:
очень интересно, особенно если учесть то, что самка убита | "Заснув. І сниться сон. Як тінь,
Все метучи у пил і тлінь,
Виходить смерть, старенька сваха,
З мішком дорожнім, костомаха,
Бреде між часу й поколінь.
А проти неї вітер-птах,
Отой, що виріс у житах,
Що гне дуби, як буйні коні.
Питає смерть: — Боєць на сконі?
Я з ним пограюсь попервах.
— Ні, не пограєшся, стара,-
Говорить вітер,— не пора,
Давай-но битися з тобою,
Як переможцем вийдеш з бою,
Кульгай, бери його з двора.
Як свисне щерблена коса,
Аж кров'ю бризнула роса,
А вітер: стій — і вище в тучі,
Метнув на неї гори-кручі,
Аж захитались небеса.
Вона на нього —сліз потік,
Полки журби, — збирала ж вік.
А він — цвітінням, літнім громом,
Огнем любові, всім відомим,
Стару у піджилки підсік.
Та смерть сміється: — Братку, бре! —
За косу й знову за старе.
А він снаги узяв між люди,
Гарячим щастям їй у груди,
Та смерть і щастя не бере.
Він— блискавицею до ніг,
Хлібами, плодом, все, що міг,
Зібрав. А смерть жує охоче,
А костомаха, знай, регоче,
Кульгає в двір і на поріг.
І просить вітер у бійця:
Постій зі мною до кінця,-
І людським серцем — в очі смерті,
Спалив, стоптав кістки потерті!
Ще є в людей такі серця!"
стырил с инета(руками писать долго) |
<<|<|22|23|24|25|26|27|28|29|30|31|32К списку тем
|
