| Автор | #1317 Запорожская Сечь [боевой клан] |
|---|
| Привет всем! |
| Приглашаем всех в наш замечательный клан! |
| барыг на кол всех нужно)+++++ |
Йшов загін через село, гавкали собаки
Вішать весело бариг, палі готувати |
| Вступайте к нам в дружный клан! |
| С Днем Победы в Великой Отечественной Войне! |
| Вітаю всіх с Днем Великої Перемоги! |
| Січ з днем Перемоги! ) |
| ніколи знову! |
| хайль гідра |
| для Иоанн-неГрозный: жаль ... но обнять уже не получается. » |
| Привет всем! |
| Приглашаем всех в наш замечательный клан! |
| Раді бачити нормальних гравців! |
| Получай фан от игры став частью нашего дружного коллектива! От наприклад, Я. Породження темних сил зразка 2008 року. Скромний, вихований... в чаті не матюкаюсь, криворукістю не дорікаю, бо сам такий. Грати зі мною справжне задоволення. |
| Доброго утра Сечь! |
| это было то время, когда завтрак уже давно окончился, а обед ещё и не думал начинаться(с) |
| Приглашаем в наш замечательный клан! |
Лінь
Що робити?
Наче тінь,
приросла до мене
лінь!
Я хотів уроки вчити —
адже в мене
стільки справ!
А вона шепоче:
— Вітю,
взяв би краще —
та поспав...
Суперечок не терплю!
Що поробиш?
Ліг — та сплю...
Вранці —
протираю очі:
ех, зарядочку б зробить!
Раптом чую —
лінь шепоче:
— Та навіщо це

тобі?!
Як тут
виберешся з ліжка?
Що зробив я?
Знову влігся...
Ну а вчора...
Ну а вчора —
навіть
соромно згадать! —
жовтенятські класні
збори довелося прогулять.
Ні, я спершу
йшов туди
радісно й охоче.
Раптом чую:
— Не ходи-и-и...—
клята лінь шепоче!
Як боротись —
невідомо.
Здався я,
пішов додому...
Став сумним я
і товстим —
тільки й справ,
що сплю чи їм,
не життя — а горе!
Навіть з хлопців
хтось гукне
у футбол пограть мене—
лінь одразу ж поруч!
І від ранку та й до ночі
щось шепоче
та шепоче...
Ех, коли б не вуха —
хто б її
послухав!
Костецький Анатолій |
| зауважал красные дорожки на льду))) |
