Форумы-->Творчество-->
1|2|3
| Автор | Праздничный конкурс: «С Украиной в сердце» |
|---|
Украина!
Что она для каждого из нас? Страна проживания, Родина, территория на карте?
Все о ней знаю, многим она не равнодушна, миллионы ее любят. Но, как бы к ней не относились, она есть! Страна сала и казаков, промышленный монстр и жытница мира, родина Шевченка и Гоголя, колыбель славянства и жертва всемирных воен.
Что она для Вас? Кто она для Вас? Расскажите…
Дорогие друзья. В связи с празднованием второй годовщины БК Украина объявляется однодневный литературный конкурс.
Тема конкурса: «С Украиной в сердце».
Принимаются к рассмотрению стихотворные произведения и проза на украинском и русском языках.
Основные требования: Соответствие тематике конкурса. Размер стиха – не более 30 строк. Проза – не более 1500 знаков.
Рассмотрены будут произведения, размещенные в данной теме до 24-00 28.10 по киевскому времени (01-00 29.10 по серверу).
В течении трех дней жюри будет оценивать работы и проверять отсутствие плагиата.
Состав жюри: nasarchik, zanozich, Lord_Axe
Призы:
1 место – 10 000 (один приз)
2 место – 8 000 (два приза)
3 место – 5 000 (три приза)
Итого победителями могут стать 6 человек.
Ждем Ваших работ! | | Просто скажу - Україна моя ненька, тому я-її кохаю, захащаю і люблю!!! клятіх ворів прошу не турбуватися!!! бо я - тут! | Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами. | | Володимир Сосюра | Національний Гімн України (повна версія):
Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кровавий від Сяну до Дону
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Приспів.
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами. | От що можна сказати про свою Батьківщину, вписуючись в ліміт 1 500 знаків? Коли серце виривається з грудей та хочеться проспівати українську народну пісню десь в безкраєму степі чи на неповторній полонині, на березі моря чи в лісах Полісся!
Розповідати про її історію? Славетні пращури розповіли. Розповідати про зрадників? Дорогоцінні вони наші і так все розповідають.
Єдиний час який ми можемо змінити - це наше майбутнє. Тож нумо, браття, не цураймося, а єднаймося проти всіх бід та негараздів! Залишимо нашим нащадкам квітучу та щасливу країну мрій!
Цінуйте свою сім'ю! Кохайте всім серцем кохану людину! Несіть добро людям! Поважайте українську неповторну природу! Любіть Україну!!!
Слава Україні! | В той час коли в Україні жилося "не дуже", саме в той час люди почали розуміти, що обіцяних швидких змін нашого добробуту не буде, саме тоді люди розчаровувались...
Мені було лише 15 років, та дуже хотілося, щоб у нас все було добре.
Минуло вже майже стільки ж, а я все одно вірю, що так воно і буде.
Це пісня від українців з майбутньго.
"Майбутнє мого народу"
Яка простора наша Україна!
Який рожевий неба краєвид!
А як співає пташечка однина,
Лиш тільки-но прислухайся на мить!
І ми живемо в Славній Україні,
Немає сліз, біди, нема хвороб.
І ми всі вдячні рідній Україні
За це життя - воно в нас без турбот.
Колись давно знепала вона геть,
Було і горе, бідність та війна.
Війна без зброї, все ж носила смерть,
І ця війна за кращеє життя.
Та йшли роки, несли тебе ми в гору,
Твої онуки, й діти молоді.
"Ми не дамо упасти їй до долу!" -
Казали ми схвильовані тоді.
І нам вдалось підняти ту єдину,
Підняти її славу на весь світ.
Мою простору, рідну Україну,
Її рожевий неба краєвид! | Серце моє - це моя Україна
Душу свою віддаю я тобі
Прославляти тебе буду знову і знову
Нехай заздрять мені вороги!
Ти тепер на коліна не станеш,
бо ти маєш найкращих синів
Зацвіте незабаром калина,
бо найкращий той цвіт на Землі!
Буду Бога просити про поміч,
бо він поруч з тобою завжди
Ми всі разом повстанем за волю
і доньки твої і сини...
Твоя мова найщира у світі
Твоя врода найкраща за всі
Твою пісню мелодійну й казкову
заспіваємо ми всі на зорі | Ах, галушек сытный борщ,
Как под хреном сало пахнет!
Кто-то ест, а кто-то чахнет,
Кто - красив, а кто-то тощ...
Мне не нужен учпучмак,
Сэндвичи и баурсаки,
Я с цыбулькою няняки,
Под горiлочку мастак!
Оботру наевшись ус,
Вспомню я без сожаленья
Гедониста преступленье -
Украины дивный вкус) | | Ну й нащо тут розміщувати чужі вірші? Не розумію. Сосюра, гімн... Чудові речі, але ж до чого конкурс? | А я народилася і все життя провела у Києві. Чудове місто каштанів та кохання - моя Батківщина. Про це й вірш:
Каштани квітнуть навіть восени
Під теплим сонцем бабиного літа,
Де подих павукової струни
Веселковим виспівує привітом
У теплих променях коротких днів,
Де золотаве листя крає небо –
І слів нема (хоча є стільки слів!)
Розповісти про цю красу, як треба.
Чекає тут дитинство і любов,
Та спогади – неначе ті примари,
Але не студять – зігрівають кров,
І щось знайоме навівають хмари...
Нехай вже квіти не такі рясні,
Як давньою чарівною порою, –
Через багато років, навесні,
Я знов зустрінусь, Києве, з тобою!
Каштани квітнуть! Навіть восени! | об Украине в японском стиле (хоку):
Як тендітна троянда має багато шипів,
Що захищають її красу,
Так і Україна має багато славних лицарів! | | Хокку - 5-7-5 слогов. Привет!:-) | для Бусинка:
ну нестандартное хокку! я ж не японец))) | | Ааа... Даешь украинское хокку на украинский конкурс! И вообще, может, японцы раньше тоже были украинцами, кто знает:-))) Шютка:-Р | для Бусинка: он танка хотел написать но не получилось)))
Слава Украине | ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА
Ой у лузі червона калина
Похилилася.
Чогось наша славна Україна
Зажурилася.
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
Не хилися, червона калино,
Маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно,
Маєш вільний рід.
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
Ой у полі ярої пшениці
Золотистий лан.
Розпочали стрільці січовії
З ворогами тан.
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
Як повіє буйнесенький вітер
З широких степів,
Та прославить по всій Україні
Січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо! | Я не люблю сало, не ношу вышиванку и не знаю слов украинского гимна.
Я не переплывал Днепр и не умею танцевать гопак.
На моем столе не лежит "Кобзарь", а на стене не висят рушники.
Моя кровь красная, а не желто-голубая.
Я не склоняю "пальто" и "кино", и три самых важных слова я сказал на русском языке.
Я - украинец?
Я болею за "Динамо", за Кличко и Клочкову.
Я видел эту землю из иллюминатора Боинга, но я вернулся.
Мне не нужны неоновые города и силиконовые женщины.
Я не буду жить там, где улицы без имен, а люди
без отчеств.
Я останусь здесь.
Здесь земля еще не остыла от огня, и еще не стерлись на плитах имена незабытых предков. Здесь девушки читают в метро и пишут стихи на парах по термодинамике.
Здесь на деньгах поэты, а не президенты.
Здесь шутят смешно и улыбаются честно.
Из сердца не вычеркнуть пятую графу.
Я - украинец.
Я люблю узкие улицы Львова и Харьковские проспекты.
Мне стали родными беззаботная Одесса, деловитый Донецк и легендарная Полтава.
Я не верю патриотам на трибунах, но верю патриотам в окопах.
Я верю в эту страну: я доверяю этому воздуху - он держит купол, этим горам - они держат страховку, этим людям - они держат слово.
Я люблю стук каблучков по плитке Крещатика, скрип снега в Карпатах и шуршание крымской гальки.
Мне никогда не забыть детской колыбельной и поцелуя на Андреевском.
А еще: мне часто снится необъятное небо и поле подсолнухов.
И мой сын родится здесь.
Я - украинец. | Україно!Рідна ненько!
Розбуди мене раненько
На роботу тре ставати
І в охоту вигравати
Там вори вже ожидають
І найомники чекають
Ти звільни мене від пар
Універ мну задовбав!!! | Україна...
Як багато кожен з нас чує в цьому слові.Україна це батько Дніпро,це гори Карпати,це Чорне море,це Херсонські степи,це Ми - вірні сини своєї держави. Україна має багату історію,яка тянеться від часів Київської Русі,через віки славетних козаків і Шевченкового слова до сьогодні. У час тяжкий,час розрухи і страждання, завжди знаходилися герої,які ставали на захист нашої Вітчизни, саме завдяки таким героям 19 років тому Україна здобула незалежність. Кожен з нас,незалежно від віросподівання,від політичних поглядів і мови повинен завжди носити в своєму серці любов до України,а в тяжкий час боротися за свою неньку Україну. Ми - Найкращі. Всі Ми - брати і сестри. Ми - вірні дочки й сини своєї держави. Адже ми - Українці. Давайте гордитися цим.
Слава Україні!
Героям Слава! |
1|2|3К списку тем
|
